Міжнародний День Рідної Мови

21 лютого — свято унікальне. Винятковість його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об’єднала спільна історична доля в єдиний моноліт— народ. Це свято — День рідної мови.

У Святому Письмі сказано: «Спочатку було Слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. Батьківська хата, материнська мова, рідна земля — словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд. І нехай кожна доба, кожний народ наділяє образ своєї Вітчизни індивідуальними ознаками-атрибутами, мотив рідного слова в тому магнітному полі присутній постійно.

Оті слова — одвічне царство мови,

Що вижила й узориться тепер.

Вона звучить магічно, як Бетховен,

В устах братів по крові і сестер.

У ній усе: діброви й верболози,

Дніпра і Ворскли витканий атлас,

Козацька доблесть і кріпацькі сльози,

Ще й дума та, що вистраждав Тарас.

І ти — моя снодвижницькая слава, мечі і струни,

правда і терни від київського князя Ярослава

до нашої стрімкої бистрини.

(Д. Луценко)

         Напередодні свята в кожному учнівському колективі відбулася виховна година «Мови рідної скарби», на якій пролунала інформація про виникнення української мови, про її відмінність від інших слов’янських мов. Учителі мовники використовували на своїх уроках матеріал практичного спрямування: ребуси, кросворди, вікторини, лінгвістичні казки, тестові завдання з різних тем програми.

         На уроках музики лунав «Віночок» українських пісень.